Розділ 14. РОМАНТИЧНА ГЕНЕЗА САКСОФОННОЇ ГРИ І ЇЇ ПЕРЕВАГИ В АКАДЕМІЧНОМУ РЕПЕРТУАРІ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ

Тема роботи визначена потребами концертної практики професійного інструменталіста-духовика, в якій саксофонне мистецтво посідає почесне та відповідальне місце, через що завжди маємо суттєву корекцію його характеристик відповідно до вимог сьогодення.
І такою корекцією в цьому випадку виступає академічне трактування гри на саксофоні, яке дедалі більше поглиблює своє проникнення в різні напрямки, стилі музики в композиторській творчості, а також визначає активність виконавців у набиранні репертуару з аранжувань творів для саксофона, які спочатку не виступали в цій якості, але постали згодом у вибраному тембровому ключі.
Спрямованість цього викладу – на спостереження особливостей саксофонного виконавського мистецтва в його історичних стильових проявах епохи романтизму та в паралелях до співочої
творчості з аналізом твору Ф. Борна – І. Рота і Р. Міля у представленні підсумків саксофонного інструменталізму ХІХ століття. Методологічним підґрунтям виступає інтонаційний стильовий компаративний аналіз, зразки якого знаходимо в працях представників школи Б. Асаф’єва в Україні, як-от Д. Андросова, З. Буркатський, О. Маркова та інші провідні науковці. Для нас також надзвичайно значущі матеріали дисертацій Ма Вей, У Голін, у яких проводяться паралелі між китайським та європейським розумінням мовної зумовленості музичної форми та інтонації.
Результатом постає те, що вперше введено в науковий обіг музикознавства України та Китаю відомості про творчість зазначених авторів композиції та зроблено аналіз у вибраному ракурсі твору
Ф. Борне в аранжирування І. Рота і Р. Міля.